- На Вашу думку, чи змінилася в Україні ситуація з розповсюдженням ССЗ протягом останніх років? Якщо взяти до уваги, що за офіційною статистикою у 2021 році у порівнянні з 2020 показник смертності від ССЗ виріс приблизно на 2% (з 62 до 64%)?
Серцево-судинні хвороби і, зокрема, інфаркти міокарда та мозкові інсульти вносять найбільший вклад серед окремих хвороб у структурі причин смерті у країнах Європи. Про це свідчать офіційні дані Європейського кардіологічного товариства, оприлюднені в грудні 2019 року. Згідно з цими даними, в структурі причин смерті на кардіоваскулярні хвороби припадає принаймні 40-45% усіх фатальних випадків.
- Які зараз основні тенденції щодо ССЗ (чи помолодшав інфаркт, інсульт тощо)?
За даними багатьох обсерваційних досліджень, вік дебюту серцево-судинних захворювань в Україні молодший, ніж в країнах Західної Європи та Північної Америки. Значна поширеність хвороб, пов’язаних з атеросклерозом, насамперед ІХС і молодший вік їх початку обумовлені більшим тягарем і недостатнім контролем факторів ризику, таких як артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, ожиріння, низька фізична активність і цукровий діабет. Досвід розвинутих країн свідчить, що саме корекція факторів ризику в популяції чинила найбільший сприятливий вплив на показники захворюваності та смертності. Наявність вказаних фонових факторів ризику асоціюється також з вагомим підвищенням ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції.
- Чи впливає коронавірусна інфекція на стан пацієнтів схильних або маючих ССЗ? Яким чином?
Цікаво, що в 2020 році, вже під час пандемії, абсолютна кількість померлих від хвороб серця та інсультів у США суттєво збільшилась. Очевидно, вказаний феномен можна оцінювати як непрямий наслідок пандемії. Він обумовлений не лише зменшенням кількості госпіталізацій та реваскуляризаційних втручань при гострих коронарних синдромах, а й обмеженням можливостей контролю за станом пацієнтів зі стабільною ІХС, зменшенням кількості діагностичних процедур (наприклад, навантажувальних тестів та коронарографій), а також суттєвим погіршенням прихильності до виконання рекомендацій лікаря з корекції способу життя та фармакотерапії.
- Яку роль відіграє успішно проведена функціональна діагностика серед усіх етапів лікування патологій серця?
Методи функціональної діагностики загалом мають ключове значення для успішного ведення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Зокрема, інформація, отримана з допомогою технологій моніторингу ЕКГ, є базисною для прийняття рішень щодо антиаритмічної терапії та імплантації пристроїв. Останнім часом найбільшу увагу привертає діагностика безсимптомних порушень ритму, таких як фібриляція передсердь, з позицій визначення доцільності антикоагулянтної терапії у пацієнтів з факторами ризику тромбоемболічних ускладнень, після проведених процедур кардіоверсії чи катетерних втручань. Наполегливий пошук аритмій з допомогою 48-72-годинного безперервного моніторингу ЕКГ (а в деяких випадках – тривалістю до тижня) здійснюється також у пацієнтів з інсультами нез’ясованого генезу – приблизно в кожного п’ятого-шостого з них виявляють епізоди фібриляції передсердь. Пріоритетною зараз є також тематика субклінічних аритмій, виявлених з допомогою імплантованих пристроїв.
- Чи є різниця (чи важливо) яким обладнанням (виробник, якість, кількість функцій) користується лікар для діагностики проблем пацієнта і правильної постановки діагнозу?
Безумовно, «комфорт» і якість практичної роботи лікаря суттєво залежать від наявності відповідного обладнання та його програмного забезпечення. Ясно, що цей аспект має величезне значення і для самого пацієнта, його довіри до отриманої інформації та наданих рекомендацій. Врешті-решт, від цього значною мірою залежать результати лікування наших пацієнтів. Функціональні методи дослідження, зокрема, навантажувальні тести відіграють величезну роль у якісному веденні пацієнтів з підозрою на стабільну ІХС. Отримана з їх допомогою інформація є принципово важливою для коректного встановлення діагнозу і оцінки потреби в коронарографії, а відтак, реваскуляризаційних інтервенцій. У великих рандомізованих дослідженнях і спостереженнях з клінічної практики «функціональна» стратегія обстеження пацієнтів (з проведенням навантажувальних тестів) не поступалася «анатомічній» (з акцентом на ранню оцінку анатомії вінцевих артерій методом КТ-ангіографії) за клінічними виходами.
- Існує думка, що наші лікарі набагато кращі за західних, але устаткування в закордонних клініках набагато перевершує українське. Чи згодні ви з цим?
Можу з упевненістю стверджувати, що рівень обладнання для функціональної діагностики в українських закладах охорони здоров’я останнім часом суттєво покращився. Я можу судити про це не лише на основі досвіду практичної роботи в Інституті серця – одній з найкращих вітчизняних клінік, а й як завідувач кафедри у системі безперервного професійного розвитку лікарів. До мене регулярно звертаються головні лікарі та обласні експерти з кардіології і функціональної діагностики з проханням щодо підготовки спеціалістів з ехокардіографії, холтерівського моніторування ЕКГ, функціональних тестів. Адже для роботи на якісному сучасному обладнанні потрібно постійно готувати відповідних спеціалістів.
- Невдовзі відбудеться масштабна для України конференція «Дні аритмології в Києві», якого результату ви від неї очікуєте?
Конференція «Дні аритмології в Києві» є масштабною подією, яку ми проводимо вже 13-ий рік поспіль. Для нас традиційно це – найважливіша конференція року. Цей форум відзначається практичною спрямованістю, а його тематика чітко віддзеркалює основні тенденції розвитку світової аритмології з позицій доказової медицини. У форумі беруть участь безперечні лідери української інтервенційної аритмології, які працюють у провідних центрах Києва, Одеси і Харкова, «лідери думок» в кардіології і аритмології з Івано-Франківська, Луцька, Запоріжжя. Однією з родзинок цьогорічного форуму стане участь одного з провідних турецьких аритмологів – професора Еміна Оскана, який працює в університеті міста Ізміра. Форум пройде в режимі онлайн, його програма вже оприлюднена на нашому сайті www.fd.org.ua, участь безкоштовна. Всі учасники, які підключаться до перегляду конференції і заповнять під час засідань спеціальну реєстраційну форму, отримають відповідні сертифікати. Отже, запрошуємо всіх бажаючих на «Дні аритмології» в Києві 18-19 листопада 2021 року!
